| 7 порад, як зосередитись на виконанні завдань: | |
| 1. | Відгородити себе від усього, що може відволікати |
| 2. | Завчасно потурбуватися про фізіологічні потреби |
| 3. | Займатися у свій улюблений час – вранці або ввечері |
| 4. | Робити перерви по 15 хвилин між великими порціями матеріалу |
| 5. | Звільнити свій розум від зайвих питань |
| 6. | Перевести негатив у позитив |
| 7. | Дозволити собі рухатись |
Альберт Ейнштейн був мрійником. Вчителі бідкалися, що з цього хлопця нічого не вийде, бо своїми діями він порушує дисципліну в класі, і йому ліпше покинути школу. Проте Ейнштейн став одним із видатних науковців у світі
Яскрава реклама тютюнових виробів, велика кількість курців, доступність тютюнової продукції - всі ці причини ставлять проблему тютюнопаління достатньо гостро. Чи буде профілактика тютюнопаління дітей і підлітків успішною, залежить від сім'ї. Важливо усвідомити, що тютюнопаління - серйозна проблема. Чи можна розмовляти з дитиною про тютюнопаління? Проводити бесіди з дитиною, підлітком про тютюнопаління потрібно, але при цьому дотримуватися певних умов:
- Розмова має проходити в довірливій атмосфері, бажано на рівних;
- Не можна домінувати в розмові, нав'язувати свою точку зору;
- Варто вияснити знання дитини щодо проблеми та його ставлення до цього, і на цієї основі будувати подальшу розмову;
- Таких бесід не повинно бути занадто багато, не можна постійно і з будь-якого приводу казати про шкідливість тютюну.
Усунення причин паління
Для успішної профілактики паління необхідно знати, чому підлітки починають палити і намагатися нейтралізувати ці причини. Що можна зробити для цього:
1. Через цікавість. Намагайтеся розширити коло інтересів підлітка, демонструючи йому нові можливості, привабливі та доступні йому.
2. Щоб здаватисядорослішим. Підлітка може не задовольнятистатус в родині: він вже виріс, а до нього ставляться як до дитини. Відкорегуйте своє ставлення: підліток повинен мати обов'язки в родині, нести відповідальність за їх виконання. Крім того, він має отримати більший рівень свободи, ніж раніше.
3. Наслідуючи моду. Моду на паління часто формує реклама. В ній зображено людину, що палить, досить привабливою. Обговоріть з підлітком рекламу, навчіть його критично ставитись до інформації. Розкажіть, що зараз паління не в моді, в деяких країнах курці мають обмеження у правах.
4. За компанію. Захистити дитину від компаній, які подають небажаний приклад, нереально, але можна навчити її самостійному мисленню, привчити нести відповідальність за свою поведінку, не наслідувати дії інших.
Якщо ви дізнались, що ваша дитина палить, перш за все слід заспокоїтись: хвилювання і гнів ніколи не допомагали вирішенню проблеми. В такій ситуації неефективно влаштовувати скандали і покарання, це може озлобити підлітка, зашкодити довірливим стосункам. Чітко озвучте свою позицію стосовно паління, не відторгаючи при цьому дитину, не відмовляючи їй у підтримці і розумінні. Розкажіть про можливості подолан
ня шкідливої звички. Фрази, які не рекомендується казати у розмові з підлітком і можливі дитячі реакції:
1. Ти ще маленький, щоб палити! - "Добре, от коли я виросту... хоча я вже дорослий!"
2. Щоб я не бачила тебе з цигаркою! - "Немає проблем! Буду палити в більш приємній компанії"
3. Палять лище дурні люди" - "Може, дядько Іван і дурний, але я знаю багато класних хлопців, і всі вони палять"
4. "Не смій палити!" - "Не слід мені наказувати!"
5."Цигарка - це отрута, крапля нікотину вбиває коня" - "Це банально, до того ж я не кінь";
6. "Ось зараз ти палиш, а потім почнеш вживати алкоголь та наркотики!" - "А що, можна спробувати!"
— формування гуманних відносин між учнями та педагогами;
— охорона і захист прав та інтересів дітей;
— вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності;
— вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
— створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та позанавчальній діяльності;
— організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і підлітків;
— попередження конфліктів в учнівських колективах;
— допомога у професійному самовизначенні;
— орієнтація учнів на здоровий спосіб життя;
— профілактика правопорушень серед неповнолітніх, робота з учнями “групи ризику”;
— взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання допомоги учням.
Новий локдаун - це випробування навіть для найміцнішої сім'ї. Трохи полегшити цей період допоможуть наступні кроки:
- Розкажіть дитині, якої поведінки ви від неї очікуєте. Під час пояснень вживайте позитивні фрази: "Прибери, будь ласка, іграшки" заміст "Що за безлад!".
- Хваліть дитину, якщо вона добре поводиться. Ваші слова або дрібні подарунки засвідчать дитині, що її вчинок помітили та оцінили.
- Не переходьте на крик. Так, іноді утриматися важко, але підвищений тон тільки додасть стресу. Намагайтесь спокійно донести свою позицію, звертайтесь до дитини на ім'я.
- Підліткам особливо потрібен контакт з друзями, тому допоможіть їм залишатися на зв'язку. Заздалегіть обговоріть це питання і виберіть зручний час, який дитина буде витрачати на месенджери та соцмережі.
- Будьте реалістами та не очікуйте, що дитина постійно буде чемною та слухняною, проте попросити її не галасувати впродовж важливої онлайн-зустрічі - реально.
Як захистити дитину від стресу?
- Обмежте обсяг новин про COVID-19, які ви обговорюєте перед дітьми.
- Налаштуйте на смартфоні дитини екранний час (його можна навіть додати в розпорядок дня) та батьківський контроль.
- Використовуйте прийнятні новини як інструмент навчання: розкажіть дитині про подію й разом обговоріть її зміст.
- Щоб дитина відчувала зв'язок з друзями та родичами, заохочуйте відеодзвінки. Інший гарний варіант - записати екскурсію по своїй кімнаті для бабусі або у відео розповісти двоюрідному брату про нову домашню тварину.
Наркоманія – це хвороба, яка виникає у разі систематичного вживання речовин, що включені до списку наркотиків та проявляється у вигляді психічної та фізичної залежності від них. Сьогодні наркоманія молодшає. Тому ця пам’ятка розроблена з метою допомогти батькам зоорієнтуватися у ситуації, зробити крок назустріч дитині, захистити її.
Що необхідно знати дорослим:
• Не існує ні «важких», ні «легких» наркотиків.
• Більшість дітей не вживає наркотики, але дитина може зустрітися з ними кожного дня.
• Діти та підлітки дізнаються про наркотики навіть раніше, ніж Ви на те чекаєте: із засобів масової інформації, від друзів, з Інтернету тощо. Вам треба бути напоготові, щоб попередити лихо.
• Лише зрозумівши причини та довірливо поговоривши з дитиною, Ви можете вплинути на її рішення не вживати наркотики чи допомогти зупинитися, якщо дізнаєтесь, що вона вже експериментувала з наркотиками.
• Пам’ятайте, якщо ви будете насторожі, то проблему наркотиків можна вирішити.
Найпоширенішими наркотичними речовинами в Україні є препарати коноплі, опію, амфетаміни.
Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин можуть бути наступні зміни у поведінці, характері та фізіології підлітків:
• Безпідставне зникнення з дому на досить тривалий час.
• Пропуск занять у школі, зниження успішності в навчанні.
• Різкі зміни у поведінці (агресивність, злобність, неохайність, зміна кола друзів), що не були властивими раніше.
• Поява відчуженості, брехливість.
• Виникнення боргів.
• Зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки.
• Втрата зацікавленості до навчання, праці, захоплень, перегляд телепередач.
• Знаходження у підлітків шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних речовин.
• Поява у підлітків хімічних речовин, як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон …
• Поява у лексиконі підлітків нових жаргонних слів: баян, машина, колеса, драп, дур, ширка …
• Наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яку частину тіла.
• Розлад сну (безсоння або тривалий сон, сон вдень, важке пробудження).
• Розлад апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність).
• Коливання розміру зіниць (різке розширення або звуження).
• Зміна кольору шкіри (різко бліда, сірувата).
Наявність у підлітків однієї або декількох з цих ознак не дає підстави для ствердження того, що підліток вживає наркотики, однак це повинно спонукати батьків вжити запобіжних заходів:.
• Спостерігайте за дитиною, не демонструючи збільшення уваги.
• Обговоріть Ваші спостереження з дитиною, але ні в якому разі не кричіть, не погрожуйте, не карайте.
• Підтримуйте дитину, проявивши повагу та турботу.
• Не вірте запевненням, що він може вирішити цю проблему самостійно, без спеціальної допомоги.
• Спробуйте умовити його звернутися до спеціалістів.
У нас хороша сім’я, то можна не перейматися, що дитина спробує наркотики?
І досі поширеним є уявлення про те, що наркотики вживають тільки діти з проблемних сімей, у яких панують насильство та конфлікти, батьки мають алкогольну чи наркотичну залежність тощо. Справді, такі діти ризикують більше.Утім, у минуле відійшли часи, коли дитяча наркоманія асоціювалась із безпритульними підлітками, які на вулицях нюхали клей, а їхні понівечені ін'єкційними наркотиками тіла соціальні служби витягали з підвалів.
У моду ввійшли інші наркотики, які не так очевидно руйнують організм фізично, але чинять украй згубний вплив на психіку. Їх пробують і підлітки з "хороших" та заможних родин. Зазвичай це діти, яким через власну зайнятість мало часу та уваги приділяють батьки. У таких підлітків є кишенькові гроші та багато вільного часу, і вони не знають, чим його зайняти.
Сьогодні підлітки також розглядають наркотики як спосіб зняти напругу, розслабитися на черговій техно-вечірці, розважитися або поліпшити самопочуття через стрес, який можуть викликати розлучення батьків чи цькування в школі, невдалі стосунки. Утім, не обов'язково лише негативні обставини і "погана" компанія спонукають спробувати наркотики, але й звичайна цікавість, упевненість підлітка в тому, що він може тримати споживання під контролем, а від одного разу нічого не буде.
А що, якщо дитина раз спробувала, то стане наркозалежною?
Наркозалежність дійсно розвивається не в кожної дитини, яка один раз спробувала чи декілька разів вживала наркотики. На формування залежності впливає низка факторів, серед яких оточення (компанія), сім'я, характерні особливості дитини, схильність до залежності та спадковість. Крім того, споживати підліток має систематично. Якщо станеться збіг таких факторів, ймовірно, у дитини розвинеться хронічна залежність. Водночас, з досвіду соціальних працівників, лише 15–20% підлітків, які спробували наркотики в дитинстві, страждають на наркозалежність у дорослому житті.
То варто позбавити дитину кишенькових грошей та не пускати до поганих компаній?
Ні, варто поважати особисті кордони дитини. Тим паче це короткострокові методи, які навряд чи дадуть результат. Важливо бути другом своїй дитині, а не наглядачем. Адже діти в підлітковому віці віддаляються від батьків, перестають бачити в них авторитет (здебільшого це потім минає). Тому необхідно виходити з позиції підтримки та допомоги, а не заборон та покарань. Важливо систематично розмовляти з дитиною на різні "дорослі" теми (наприклад, секс та пов'язані з ним питання здоров'я), щоб вона розуміла: у будь-якій ситуацій в родині її не покарають, не сваритимуть, а вирішуватимуть проблему разом.
Як усе ж зрозуміти, що дитина вживає?
Зважати слід на особливості поведінки та зовнішнього вигляду (хоча він більше “видаватиме” тих, хто вже регулярно споживає наркотики). Вкрай необхідно знати, яку дію має той чи інший наркотик. І так, переважно під дією більшості з них зіниці розширені. Фен, “солі для ванни”, план / шала, тобто марихуана, спайси – сьогодні це одні з найбільш популярних серед молоді наркотиків. Якщо підліток курив марихуану, він може сміятися без очевидної на це причини, бути рухливим або, навпаки, “залипати”, матиме червоні очі, у роті – сухість, а під кінець дії наркотику зазвичай неабияк захоче їсти. Під впливом фену та інших психостимуляторів підліток стрімко втрачає вагу, стає вкрай енергійним та жвавим, швидко виконує будь-які справи та поспіхом розмовляє.
Про те, що дитина вже певний час вживає наркотики, свідчитимуть різкі, безпричинні зміни настрою, млявість, запалення повік і носа, хронічний кашель, байдужість до зовнішнього вигляду, відсутність апетиту, дратівливість, агресивність, систематичні запізнення, поява специфічного сленгу, апатія до того, що раніше викликало інтерес.
Але, зрештою, жодна з цих характеристик однозначно не свідчить про те, що ваша дитина вживає наркотики. Для того щоб отримати достеменний результат, найкраще зробити тест на наркотики або експрес-тест, який можна придбати в аптеці. Такі тести є на різні види наркотиків і коштують вони від 20 до 400 гривень. Для тесту використовується сеча людини, щодо якої є підозра у вживанні наркотиків.
Як змусити дитину пройти тест на наркотики?
Головне – ні до чого дитину не змушувати. Звісно, прохання пройти тест на наркотики свідчить про те, що словам дитини не довіряють. До того ж, якщо підліток дійсно не вживає, таке прохання може бути доволі принизливим для нього.
Часто першою реакцією дорослого, який підозрює, що його дитина вживає наркотики, є агресія. Але у відповідь на неї ви отримаєте тільки відповідну агресію. І взагалі на будь-яку свою негативну емоцію отримаєте відповідну емоцію дитини.
Поважайте підлітка і висловлюйте щире занепокоєння. Утім, очевидно, що, якщо ви місяцями не розмовляли з дитиною на особисті теми, вона одразу вам не відкриється. Тоді найкраще – якщо з дитиною розмовлятиме той член родини чи близька людина, якій вона довіряє (якщо такої людини немає, слід звернутися до спеціаліста – психотерапевта, консультанта щодо залежностей). У розмові з підлітком дорослому важливо говорити про свої переживання, страхи, занепокоєння з приводу того, що дитина може вживати наркотики. Потрібно донести, що, якщо є проблема, ви вирішите її разом.
Якщо дитина відмовляється зробити тест, наголошують соціальні працівники, це може бути першим дзвоником, який свідчить про те, що дитина, можливо, вживає наркотики. У такому разі краще звернутися до спеціаліста – проконсультуватися самому щодо того, як діяти далі, або відвідати фахівця разом з дитиною.
Дитина каже, що вже щось спробувала – що тоді робити?
Потрібно завжди бути напоготові і в будь-якому разі проговорити з дитиною цей досвід. Необхідно пам’ятати, що в підлітковому віці діти багато ризикують. Вони пізнають світ імпульсивними діями, і ваші допомога та підтримка не обов’язково знадобляться виключно у зв’язку з наркотиками, але можуть знадобитися в безлічі інших ситуацій – конфлікти в школі, перший сексуальний досвід, неприйняття себе тощо. Тому слід бути в контакті зі своєю дитиною, знати, що її цікавить, непокоїть, де вона та з ким проводить час.
Варто запропонувати дитині альтернативну діяльність, яка замінить наркотик, але даватиме ті ж емоції, що й він. Це можуть бути подорожі, спорт, спілкування, нове середовище, наприклад табір з розвитку.
Джерело: https://zmina.info/instructions/zdajetsjia_mojia_ditina_vzhivaje_narkotiki_shho_robiti__instrukcijia_/
http://cpo-mriia.edu.kh.ua/psihologchna_sluzhba/poradi_batjkam/
Допоможуть тобі в цьому методики:
Диференційно-діагностичний опитувальник
Професійно-діагностичний опитувальник
Карта інтересів після виконання яких, ти зможеш зробити висновок про наявність і розвиток власних професійних інтересів і нахилів до певного типу діяльності та провідну мету праці.
